вдаряти

(чим) бити, стукати; (по плечу) плескати; (об воду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в голову) (- кров) шугати, (- горілку) паморочити що; (в очі) (- світло) різати <с. засліплювати> що; (на що) ЖМ. звертати увагу; дк. ВДАРИТИ, стусонути, луснути, тріснути, п. потягти, оперезати, гепнути, угріти, затопити, заїхати, (лозою) ШМАГНУТИ; (- грім) грімнути; (з гармат) стрельнути, стрілити; (на ворога) заатакувати кого; (в голову) стукнути; (завзято виконати) УШКВАРИТИ; (навтікача) кинутися, порснути; (телеграму) П. відбити, надіслати; (пісню) заспівати; ІД. (обухом по голові) вразити, приголомшити, (чолом) низько вклонитися, (у струни) заграти, (на сполох) дати сигнал тривоги, (об поли руками) не могти вийти з дива, с. сторопіти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдаряти — вдаря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вдаряти — ВДАРЯ́ТИ див. ударя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. вдаряти — (аж) у піт ки́дати (вдаря́ти) / ки́нути (вда́рити). 1. Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження. — Єсть номери на п’ять, на три, на два карбованці .. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (С. Фразеологічний словник української мови
  4. вдаряти — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови