вигоювати
Виліковувати, гоїти, лікувати, г. відздоровлювати, (миттю) знімати рукою; док. ВИГОЇТИ, поставити на ноги.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигоювати — виго́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вигоювати — -юю, -юєш, недок., вигоїти, -ою, -оїш, док., перех. Виліковувати рану, виразку, хворобу і т. ін.; робити здоровим кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигоювати — ВИГО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГОЇТИ, ою, оїш, док., що. Виліковувати рану, виразку, хворобу і т. ін.; робити здоровим кого-небудь. [Гапка:] Свекруха працює, пухирів на руках не вигоює (М. Словник української мови у 20 томах
- вигоювати — ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док. Словник синонімів української мови
- вигоювати — Виго́ювати, -го́юю, -го́юєш, -го́юють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вигоювати — ВИГО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГОЇТИ, ою, оїш, док., перех. Виліковувати рану, виразку, хворобу і т. ін.; робити здоровим кого-небудь. [Гапка:] Свекруха працює, пухирів на руках не вигоює (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- вигоювати — Вигоювати, -гоюю, -єш сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл. 1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61. Словник української мови Грінченка