викрадати
Таємно <�потай> красти, (дітей) забирати <�полонити> потай; (скарб) потай привласнювати; (літак) брати на гоп-стоп; дк. ВИКРАСТИ, {збройно) запірвати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викрадати — викрада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викрадати — -аю, -аєш, недок., викрасти, -аду, -адеш, док., перех. Забирати потай кого-, що-небудь у когось, звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викрадати — ВИКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КРАСТИ, аду, адеш, док., кого, що. Забирати потай кого-, що-небудь у когось, звідкись. – Нащо вам носити гроші при собі, щоб у вас п'яниці викрадали (І. Словник української мови у 20 томах
- викрадати — див. красти Словник синонімів Вусика
- викрадати — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм. Словник синонімів української мови
- викрадати — Викрада́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- викрадати — ВИКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КРАСТИ, аду, адеш, док., перех. Забирати потай кого-, що-небудь у когось, звідкись. — Нащо вам носити гроші при собі, щоб у вас п’яниці викрадали (Фр. Словник української мови в 11 томах
- викрадати — Викрадати, -даю, -єш сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир. Ном. № 7137. Словник української мови Грінченка