виучувати

(лекцію) заучувати, шк. визуджувати; (кого) вишколювати, вивчати, навчати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виучувати — виу́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виучувати — -ую, -уєш, недок., виучити, -чу, -чиш, док., перех. Те саме, що вивчати 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виучувати — ВИУ́ЧУВАТИ див. вивча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. виучувати — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док. Словник синонімів української мови
  5. виучувати — Виу́чувати, -чую, -чуєш, -чує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виучувати — ВИУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́УЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Те саме, що вивча́ти 3. [Степан:] Мені Антон Спиридонович совітують виучувать бумаги напам’ять (К. Словник української мови в 11 томах