владар

Володар, <�по>велитель, державець, господар, прв. цер. владика, флк. сподар, ф. цар і Бог, (на Сході) каліф; (монарх) король, цар, князь, імператор.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владар — вла́да́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. владар — владаря, ч., уроч. Те саме, що володар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владар — ВЛА́ДА́Р, вла́даря́, ч., уроч. Те саме, що воло́да́р. Вже буде літ п'ятсот тому: На край шотландський вільний Війною йшов король Едвард, Англійський владар сильний (Леся Українка); Значить, є щось у житті, що більше за саме життя?... Словник української мови у 20 томах
  4. владар — ВОЛО́ДА́Р (той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін.), ПРАВИ́ТЕЛЬ, МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ книжн., ВЛА́ДА́Р уроч., ВЛАДИ́КА уроч., ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст., ВЛА́ДНИК діал. Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Словник синонімів української мови
  5. владар — Вла́да́р, -ря, -реві; вла́да́рі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. владар — ВЛА́ДАР, вла́даря, ч., уроч. Те саме, що воло́дар. Виїздить бундючно на майдан Владар кріпацьких душ, їх пан (Бажан, Роки, 1957, 242); Вже буде літ п’ятсот тому: На край шотландський вільний Війною йшов король Едвард, Англійський владар сильний (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах