вціляти

ВЛУЧАТИ, док. ВЦІЛИТИ, (в око) вліпити

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вціляти — вціля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вціляти — (уціляти), -яю, -яєш, недок., вцілити (уцілити), -лю, -лиш, док., перех. і неперех., у кого – що і кого, що. Влучати в яку-небудь ціль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вціляти — ВЦІЛЯ́ТИ (УЦІЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), лю, лиш, док., у кого – що і кого, що. Попадати в яку-небудь ціль; влучати. Почувши далекий грім і побачивши блискавиці, які вціляли в землю, [Бразд] тікав, ховався (С. Словник української мови у 20 томах
  4. вціляти — див. стріляти Словник синонімів Вусика
  5. вціляти — вціля́ти / вці́лити в (са́ме) се́рце кому. Боляче вражати кого-небудь, зачіпаючи те, що його хвилює. Удова засміялась: “Що се ти?.. Чи козака боїшся?” Так мені сим і вцілила в серце (Ганна Барвінок). Фразеологічний словник української мови
  6. вціляти — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. вціляти — ВЦІЛЯ́ТИ (УЦІЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), лю, лиш, док., перех. і неперех., у кого — що і кого, що. Попадати в яку-небудь ціль. Почувши далекий грім і побачивши блискавиці, які вціляли в землю, [Бразд] тікав, ховався (Скл. Словник української мови в 11 томах