відляск

Відлуння, відлунок, відлясок, ЛУНА, мн. виляски.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відляск — ві́дляск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відляск — -у, ч. Відбитий ляскіт, що лине з відстані; відзвук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відляск — ВІ́ДЛЯСК, у, ч. Відбитий ляскіт, що лине з відстані; відзвук. Нестямний відляск роздався по хаті (Панас Мирний); Молодий сміх відлясками пішов по подвір'ї (І. Кириленко); Було боляче розплющувати повіки, бо відляск хвиль – наче удари ножа (Валерій Шевчук). Словник української мови у 20 томах
  4. відляск — див. луна Словник синонімів Вусика
  5. відляск — Ві́дляск, -ку; -ляски, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відляск — ВІ́ДЛЯСК, у, ч. Відбитий ляскіт, що лине з відстані; відзвук. Взяла Марина хлопця за підборідок, поцілувала тричі, аж одляски пішли попід вербами (Н.-Лев., І, 1956, 97); Глухо пішов відляск води лісом (Коб., Вибр., 1949, 402); Молодий сміх відлясками пішов по подвір’ї (Кир., Вибр., 1960, 87). Словник української мови в 11 томах