гризня

(собак) бійка; П. сварка, лайка. р. заїдня; ЗН. боротьба, змагання; гриза, гризотня, гризанина, гризота.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гризня — гризня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гризня — -і, ж., розм. 1》 Бійка між тваринами. 2》 перен. Сварка, лайка у людей. || Гострі суперечки між протилежно настроєними групами людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гризня — див. гамір; сварка Словник синонімів Вусика
  4. гризня — СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РА перев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯ ірон., СВАРНЯ́ розм., ГРИЗНЯ́ розм. ГРИЗОТНЯ́ розм. рідше, ГРИЗО́ТА розм. рідше, КРИК розм., ЗА́КОЛОТ розм. Словник синонімів української мови
  5. гризня — ГРИЗНЯ́, і́, ж., розм. 1. Бійка між тваринами. Він узяв його [собаки] вухо, подране в щоденній гризні, і стиснув його між пальцями (Мик., II, 1957, 177); В цей час знялася на подвір’ї страшенна метушня, лемент, тупіт, собача гризня (Збан. Словник української мови в 11 томах
  6. гризня — Гризня, -ні ж. = гриза. Мир. Пов. II. 42. Остигло йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165. Словник української мови Грінченка