делікатний

Тактовний, увічливий, люб'язний, витриманий, пристойний; (- риси) витончений, тендітний, (- шитво — ще) ажурний; (- нерви) діткливий, вразливий; (- питання) дражливий; (- здоров'я) кволий, крихкотілий, немічний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

делікатний — деліка́тний прикметник Орфографічний словник української мови
делікатний — [деил'ікатнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
делікатний — -а, -е. 1》 Ввічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. || Витриманий, пристойний. 2》 розм. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний. 3》 розм. Який потребує обережного і тактовного ставлення. 4》 розм. Надто кволий, неміцний. || Який легко псується, пошкоджується. Великий тлумачний словник сучасної мови
делікатний — див. вихований Словник синонімів Вусика
делікатний — деліка́тний (франц. delicat, від лат. delicatus) ввічливий, запобігливий, м’який у поводженні; той, що вимагає обережного й тактовного ставлення; ніжний, слабкий, тендітний. Словник іншомовних слів Мельничука
делікатний — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
делікатний — Деліка́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
делікатний — ДЕЛІКА́ТНИЙ, а, е. 1. Ввічливий, люб’язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. Я людина доста делікатна і не хотів би-м уражувати людей (Стеф., III, 1954, 110); А душа його [робітника], проте, ніжна. Словник української мови в 11 томах
делікатний — Делікатний, -а, -е Нѣжный. Делікатний як панський хорт. Ном. № 8506. Словник української мови Грінченка