досвіт

Значення в інших словниках

1. досвіт — до́світ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. досвіт — -у, ч. Час доби перед сходом сонця, світанком. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. досвіт — див. ранок Словник синонімів Вусика
4. досвіт — ДО́СВІТОК (ДО́СВІТКИ рідше) (час доби перед сходом сонця), ДО́СВІТ, ПЕРЕДРА́ННЯ, ПЕРЕДСВІТА́НОК, ПЕРЕДСВІТА́ННЯ, ПЕРЕ́ДСВІ́Т розм., ПЕРЕДРА́НЬ розм. На досвітку гудуть мені сніги, Тікає ніч від мене, як ворона (Д. Словник синонімів української мови
5. досвіт — До́світ, -ту, -тові (світанок) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. досвіт — ДО́СВІТ, у, ч. Час доби перед сходом сонця, світанком. Від самого досвіту в ловецькім таборі великий рух і тривожне дожидання (Фр., VI, 1951, 10); Але досить було прокинутись чоловікові, як Галина.. Словник української мови в 11 томах
7. досвіт — Досвіт, -ту м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. Грин. ІІІ. 633. У вікно полився тихий досвіт. Левиц. І. 463. у-досвіта. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я.... темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв. Словник української мови Грінченка