діймати

Значення в інших словниках

1. діймати — дійма́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. діймати — і рідко доймати, -аю, -аєш, недок., дійняти і рідко дойняти, -йму, -ймеш; мин. ч. дійняв і дойняв, -ла, -ло; наказ. сп. дійми і дойми; док., перех. і без додатка, розм. Виводити кого-небудь із рівноваги, не даючи спокою, надокучаючи чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діймати — див. дошкуляти; кривдити Словник синонімів Вусика
4. діймати — дійма́ти / дійня́ти хо́лодом ду́шу кому і без додатка. Боляче вражати кого-небудь, завдавати душевного болю. Хто має матір, тому не страшна образа товаришів, у кого немає — найменша кривда холодом діймає душу (О. Іваненко). Фразеологічний словник української мови
5. діймати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
6. діймати — Дійма́ти, -ма́ю, -ма́єш; дійня́ти, дійму́, ді́ймеш, дійня́в, -ня́ла́ кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. діймати — ДІЙМА́ТИ і рідко ДОЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДІЙНЯ́ТИ і рідко ДОЙНЯ́ТИ, йму́, йме́ш; мин. ч. дійня́в і дойня́в, ла́, ло́; наказ. сп. дійми́ і дойми́; док., перех. і без додатка, розм. Виводити кого-небудь з рівноваги, не даючи спокою, досаждаючи чимсь. Словник української мови в 11 томах
8. діймати — Діймати, -маю, -єш сов. в. дійняти, (дойняти), -дійму, -меш, гл. 1) Донимать. Його а ні пуга, ні кій не діймають. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3893. 2) Понимать. Торочиш йому, аж піт тобі котить, а він нічого не діймає. Словник української мови Грінченка