еге

Значення в інших словниках

1. еге — еге́ 1 частка незмінювана словникова одиниця розм. еге́ 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. еге — I част., розм. 1》 ствердж. Уживається для підтвердження висловленого раніше. 2》 пит. Уживається для посилення запитання і спонукання до певної відповіді. 3》 запереч. Уживається для вираження недовір'я, заперечення і т. ін. II виг. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. еге — див. згоджуватися; так Словник синонімів Вусика
4. еге — ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм. Словник синонімів української мови
5. еге — Еге́; еге-ге́; присл. і виг.; еге́ ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. еге — ЕГЕ́¹, част., розм. 1. ствердж. Уживається для підтвердження раніше висловленого. — Чи це ви, свахо, запилились? — спитала в Кайдашихи хазяйка. — Еге, моє серденько (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
7. еге — Еге нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. Ном. № 5372. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? Левиц. Кож. 49. 3) Да, какъ-бы не такъ. Словник української мови Грінченка