екстремізм

ЕКСТРЕМ (у політиці) крайність, фанатизм, сов. крайнощі; (у побуті) ексцентричність.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстремізм — екстремі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екстремізм — Схильність у політиці до крайніх поглядів та заходів. Екстремізм породжують різноманітні фактори: крах попередніх соціальних структур; бідність масових груп населення; економічна та соціальна криза, яка погіршує умови життя більшості населення... Словник із соціальної роботи
  3. екстремізм — -у, ч. Прихильність до крайніх поглядів і заходів (перев. у політиці). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екстремізм — екстремі́зм (від лат. extremus – крайній) схильність до крайніх поглядів і дій (переважно в політиці). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. екстремізм — Екстремі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. екстремізм — ЕКСТРЕМІ́ЗМ, у, ч., книжн. Прихильність до крайніх поглядів і заходів (перев. у політиці). Словник української мови в 11 томах