загасати

Гаснути, погасати, ви-; п-к -АЮЧИЙ, майже згаслий, (гомін) щораз слабший, п-к загасущий, вигасущий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загасати — загаса́ти 1 дієслово недоконаного виду переставати світити; зникати загаса́ти 2 дієслово доконаного виду почати гасати розм. Орфографічний словник української мови
  2. загасати — I -ає, недок., загаснути, -не; мин. ч. загас, -ла, -ло і загаснув, -нула, -нуло, док. 1》 Переставати горіти, світити, світитися. 2》 перен. Переставати існувати, діяти; слабшати, зникати, завмирати. || Доходити до кінця; закінчуватися (про день). II -аю, -аєш, док., розм. Почати гасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загасати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
  4. загасати — ЗАГАСА́ТИ¹, а́є, недок., ЗАГА́СНУТИ, не; мин. ч. зага́с і зага́снув, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, світити, світитися. Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях, вогонь загасав (Полт., Повість.., 1960, 389); Затих, Загас пожар (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  5. загасати — Загасати, -са́ю, -єш сов. в. загаснути, -ну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, угасать, угаснуть. Мнж. 34. Куй залізо, покуль не загасло. Ном. № 5927. 2) Переносно: прекратиться. Загаснув рід. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка