загачувати
Робити гать, закладати гатку, гатити; (водний потік) загороджувати, перекривати; (греблю) закладати <�лагодити> проточину; (мотлохом) захаращувати, заповнювати, забивати; док. ЗАГАТИТИ, ВУЛ. уперіщити, вдарити.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загачувати — зага́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- загачувати — -ую, -уєш, недок., загатити, -ачу, -атиш, док. 1》 перех. Загороджувати, перекривати чим-небудь (річку, канал і т. ін.). || Закладати, лагодити (гатку, греблю). || Прокладати, робити (гатку, греблю). 2》 перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загачувати — ГАТИ́ТИ (робити гатку або греблю, відгороджуючи воду), ЗАГА́ЧУВАТИ, ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ПРИГА́ЧУВАТИ, ГАРДУВА́ТИ діал. (перекривати річку, потік гаткою, греблею). — Док.: загати́ти, перегати́ти, пригати́ти. Ой, піду я низом, низом Та й загачу греблю хмизом. Словник синонімів української мови
- загачувати — Зага́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загачувати — ЗАГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док. 1. перех. Загороджувати, перекривати чим-небудь (річку, канал і т. ін.). Здавна пам’ятали люди, — їхня річечка не хотіла йти в ставок, скільки її не загачували (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах