загострювати

ГОСТРИТИ, вигострювати, відгострювати; (слух) збуджувати, посилювати; (мову) додавати соли до; (увагу) зосереджувати; (взаємини) погіршувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загострювати — заго́стрювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загострювати — -юю, -юєш і рідше загостряти, -яю, -яєш, недок., загострити, -гострю, -гостриш, док., перех. 1》 Робити гострим кінець, край чого-небудь. || Робити тоншим, вужчим, більш кутастим (риси обличчя). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загострювати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. загострювати — Заго́стрювати, -го́стрюю, -рюєш; загостри́ти, -гострю́, -го́стриш, -го́стрять; -гостри́, -рі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загострювати — ЗАГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш і рідше ЗАГОСТРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., перех. 1. Робити гострим кінець, край чого-небудь. Загострювати інструменти слід лише на справному верстаті, що має захисний кожух і прозорий екран (Слюс. Словник української мови в 11 томах
  6. загострювати — Загострювати, -рюю, -єш сов. в. загостри́ти, -рю́, -риш, гл. Заостривать, заострить. Словник української мови Грінченка