закипати
Скипати, кипіти; (- море) пінитися, вирувати, бурунити|ся|; (- діяльність) зав'язуватися, загорятися, розгорятися; (злобою) перейматися, вибухати; (- почування) наростати; док. ЗАКИПІТИ, неос. закортіти; (- кров) запектися.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закипати — закипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закипати — див. кипіти; сердитися Словник синонімів Вусика
- закипати — -аю, -аєш, недок., закипіти, -плю, -пиш; мн. закиплять; док. 1》 Починати кипіти (у 1 знач.). 2》 перен., також чим. Починати дуже пінитися, бушувати (про море, ріку, хвилю і т. ін.). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закипати — в душі́ закипа́ти / закипі́ти. Надмірно хвилюватися від припливу якогось почуття (гніву, незадоволення, роздратування тощо). Терентій, закипаючи в душі, прислухається ще якусь хвильку до музики, яку видобувають з інструмента темні циганські руки (М. Фразеологічний словник української мови
- закипати — Закипа́ти, -па́ю, -па́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закипати — ЗАКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. закипля́ть; док. 1. Починати кипіти (у 1 знач.). Чути було, як на вогні в чавунку закипає й дме бульки вода (Скл. Словник української мови в 11 томах
- закипати — Закипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. закипіти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. Шевч. 48. 2) — кров'ю. серце кров'ю закипає. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Словник української мови Грінченка