заклякати
Мерзнути, замерзати, с. дубіти, клякнути, коцюбнути, коліти, застигати, ціпеніти; (зі страху) терпнути, затерпати; (на місці) завмирати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заклякати — закляка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заклякати — див. мерзнути; ціпеніти Словник синонімів Вусика
- заклякати — -аю, -аєш, недок., заклякнути і заклякти, -кну, -кнеш; мин. ч. закляк, -ла, -ло і заклякнув, -нула, -нуло; док. 1》 Втрачати чутливість, рухливість, гнучкість від холоду або незручного положення (про людину, частини її тіла). Великий тлумачний словник сучасної мови
- заклякати — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше. Словник синонімів української мови
- заклякати — ЗАКЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАКЛЯ́КНУТИ і ЗАКЛЯ́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. закля́к, ла, ло; док. 1. Втрачати чутливість, рухливість, гнучкість від холоду або незручного положення (про людину, частини її тіла). Словник української мови в 11 томах
- заклякати — Закляка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. Словник української мови Грінченка