запановувати
(- тишу) П. наставати, западати, залягати, кн. встановлюватися; (всім тілом) оволодівати, поймати <�охоплювати> що; док. ЗАПАНУВАТИ, жм. зацарювати; (над ким) очолити <�стати на чолі> кого; (самому) усамостійнитися.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запановувати — запано́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запановувати — -ую, -уєш, недок., запанувати, -ую, -уєш, док. 1》 тільки док., перев. над чим. Почати правити, управляти ким-, чим-небудь, одержувати владу над кимсь, чимсь. || Стати самостійним, незалежним; стати господарем. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запановувати — НАСТА́ТИ (про певний стан природи, тишу, спокій, порядок і т. ін. — з'явившись, виникнувши, поширитися), НАСТУПИ́ТИ, ПОСТА́ТИ, УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), ЗАПАНУВА́ТИ, ЗАЦАРЮВА́ТИ поет. Словник синонімів української мови
- запановувати — ЗАПАНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. тільки док., перев. над чим. Почати правити, управляти ким-, чим-небудь, одержувати владу над кимсь, чимсь. В Варшаві Запанував над ляхами Понятовський жвавий (Шевч. Словник української мови в 11 томах