застеляти
Застилати, застелювати; (килим) стелити, простеляти; (зелом) покривати, укривати; (хмарами) огортати, оповивати, затягати, заволікати, закривати, засновувати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- застеляти — застеля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- застеляти — див. застилати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- застеляти — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ... Словник синонімів української мови
- застеляти — Застеля́ти, -ля́ю, -ля́єш; застели́ти, -телю́, -те́лиш, -те́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- застеляти — ЗАСТЕЛЯ́ТИ див. застила́ти. Словник української мови в 11 томах
- застеляти — Застеля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. застелити, -лю́, -леш, гл. = застилати, заслати. Достала скатірку, стіл застеляє. МВ. ІІ. 20. Білу постіль застелю. Чуб. V. 48. Словник української мови Грінченка