зачіплювати

ЗАЧІПЛЯТИ, чіпляти, (у русі) перечіплювати; (гаком) загачувати; (торкати) зачіпати, черкатися об що; дк. ЗАЧЕПИТИ (куш) Ф. вхопити, урвати. ЗАЧІПЛЮВАТИСЯ чіплятися і п.ф. від ЗАЧІПЛЮВАТИ; (за що) хапатися, (де) укріплюватися, П. затримуватися <н. погляд> ЗАЧІСКА, г. фризура; (жіноча кучерява) перманент, завивка; зачіс.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачіплювати — зачі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачіплювати — -юю, -юєш і зачіпляти, -яю, -яєш, недок., зачепити, -чеплю, -чепиш; мн. зачеплять; док., перех., а також із прийм. за. 1》 Чіпляти або захоплювати чим-небудь. || Ненароком наштовхуватися на кого-, що-небудь, черкатися об когось, щось під час руху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачіплювати — ЗАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. заче́плять; док., перех., а також із прийм. за. 1. Чіпляти або захоплювати чим-небудь. Словник української мови в 11 томах