злигодні

мн., знегоди, нещастя, бідування, поневіряння, сутужності, кн. митарства, ходіння по муках, ПЕРИПЕТІЇ, міт. (не лише в мандрах) одіссея.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злигодні — зли́годні множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. злигодні — Ів. Великі життєві труднощі; тяжке життя. Сумною чередою тяглись роки злигоднів і наполегливої праці (О.Довженко); У Долинській сів [брат] не на той поїзд, опинився у Кривому Розі, а вже звідтіля дві доби добирався сюди, перетерпівши всі злигодні заблуканого пасажира (В.Земляк). Літературне слововживання
  3. злигодні — див. біда Словник синонімів Вусика
  4. злигодні — -ів, мн. Великі життєві труднощі, тяжке життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. злигодні — ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст. Словник синонімів української мови
  6. злигодні — Зли́го́дні, -нів, -ням, -нями Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. злигодні — ЗЛИ́ГОДНІ, ів, мн. Великі життєві труднощі, тяжке життя. Сумною чередою тяглись роки злигоднів і наполегливої праці (Довж., І, 1958, 419); Переборюючи великі.. Словник української мови в 11 томах
  8. злигодні — Злигодні, -нів м. мн. Невзгоды, бѣдствія. Всі злигодні на мене обернулись. К. Іов. 9. Хай йому злигодні! О. 1862. VI. 90. Словник української мови Грінченка