зменшувати
Применшувати, по-; (біль) послаблювати, послабляти; (темп) сповільняти, стишувати; (кару) скорочувати, (ціну) знижувати, збавляти; (плату) зрізувати; п. ф. -СЯ, меншати, дрібніти, маліти <дк. змаліти>; (- рівень) СПАДАТИ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зменшувати — зме́ншувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- зменшувати — -ую, -уєш і діал. зменшати, -аю, -аєш, недок., зменшити, -шу, -шиш, док., перех. Робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь. || Створювати уявлення про менший, ніж насправді, обсяг, величину, кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зменшувати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- зменшувати — Зме́ншувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зменшувати — ЗМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш і діал. ЗМЕНША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗМЕ́НШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь. — Робота за тобою буде та, що й була, нема чого зміняти, нема чого зменшувати: їсти варить.. Словник української мови в 11 томах
- зменшувати — Зменшувати, -шую, -єш сов. в. зменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото каже — чув, мов, що щось шелеснуло. Ном. № 4356. Словник української мови Грінченка