зміцнювати
Употужнювати; (варту) підсилювати; (дух) гартувати, загартовувати; міцнити, р. зміцняти; (форт) фортифікувати; п! КРІПИТИ; п.ф. -СЯ, МІЦНІТИ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зміцнювати — (робити міцнішим) дужчати, скріплювати, (сторожу) підсилювати, (ставати здоровішим) здоровішати. Словник синонімів Полюги
- зміцнювати — змі́цнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зміцнювати — -юю, -юєш і рідко зміцняти, -яю, -яєш, недок., зміцнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити міцнішим, стійкішим; укріплювати. || перен. Робити що-небудь надійнішим, більш сталим, постійним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зміцнювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)... Словник синонімів української мови
- зміцнювати — Змі́цнювати, -нюю, -нюєш, -нює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зміцнювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ, юю, юєш і рідко ЗМІЦНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗМІЦНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Робити міцнішим, стійкішим; укріплювати. Ми сіли на іржаву стару гармату, що своєю вагою зміцняла край хвилеріза (Ю. Янов.. II, 1958, 47); *Образно. Словник української мови в 11 томах