зрушення

Значення в інших словниках

1. зрушення — зрушення (231) < польськ. wzruszenie — схвильованість [MО,V] — зрушення (186)<�пол. wzruszenie — зворушення; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
2. зрушення — зру́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
3. зрушення — [зрушеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
4. зрушення — -я, с. 1》 Дія за знач. зрушити і зрушитися. 2》 перен. Помітна зміна в чому-небудь у кращий бік; помітний рух уперед, успіх. 3》 заст. Зворушення, хвилювання. 4》 спец. Деформація пружного тіла, за якої шари його зрушуються, зміщаються один відносно одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зрушення — ХВИЛЮВА́ННЯ (стан нервового збудження, напруженості); ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗРУ́ШЕННЯ заст. (викликане боротьбою протилежних почуттів). Всі дивились на Орлюка.. Хвилювання перейняло його, як перед боєм (О. Довженко); "Невже це його син?".. Словник синонімів української мови
6. зрушення — Зру́шення, -ння, -нню; -шення, -шень і -шеннів, -шенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. зрушення — ЗРУ́ШЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зру́шити і зру́шитися. Всяка революція, коли це справжня революція, зводиться до класового зрушення (Ленін, 25, 1951, 108); Таку ось колотнечу... Словник української мови в 11 томах