зубрити

Значення в інших словниках

1. зубрити — зубри́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. зубрити — див. читати Словник синонімів Вусика
3. зубрити — зубрю, зубриш, недок., перех. і без додатка, розм. Повторюючи що-небудь багато разів, вивчати напам'ять, не вдумуючись у зміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зубрити — 1. щербити, вищерблювати, вищербити, повищерблювати, зіщерблювати, зіщербити, позіщерблювати, надщерблювати, надщербити, понадщерблювати, пощерблювати, пощербити 2. (вивчати) визуджувати, визудити, повизуджувати, товкти, витовкчувати, витовкти, повитовкчувати, стовкчувати, стовкти, постовкчувати Словник чужослів Павло Штепа
5. зубрити — ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док. Словник синонімів української мови
6. зубрити — ЗУБРИ́ТИ, зубрю́, зу́бриш, недок., перех.і без додатка, розм. Повторюючи що-небудь багато разів, вивчати напам’ять, не вдумуючись у зміст. — Зубри не зубри — все одно не вивчиш! (Вас. Словник української мови в 11 томах