кавчати
Кавкати; (- немовлят) пищати, вищати; (- ґав, круків) крякати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавчати — кавча́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- кавчати — див. кавкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кавчати — КРЯ́КАТИ (про ворон, круків тощо — кричати), КА́РКАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше), КРУ́МКАТИ, КА́ВКАТИ розм., КАВЧА́ТИ розм. (про ворон). — Док.: кря́кнути, ка́ркнути, крю́кнути (кру́кнути), кру́мкнути, ка́вкнути. У долині ворон кряче (В. Словник синонімів української мови
- кавчати — КАВЧА́ТИ див. ка́вкати. Словник української мови в 11 томах
- кавчати — Кавча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Кричать, пищать. Тут змій тільки що в хату, а вони скакають та кавчать. Рудч. Ск. II. 190. Словник української мови Грінченка