кадіб

Кухва, (великий) д. чан, (на воду) водянка; кадь, кадуб; пор. ДІЖКА.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадіб — ка́діб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кадіб — див. діжка Словник синонімів Вусика
  3. кадіб — -доба, кадівб, -довба, рідко кадуб, -а, ч. Велика діжка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кадіб — ка́діб тулуб птиці (ст)||кадовб Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. кадіб — ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком... Словник синонімів української мови
  6. кадіб — Ка́діб, -доба і ка́довб, ка́довба; -до(в)би, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кадіб — КА́ДІБ, доба, КА́ДІВБ, довба, рідко КА́ДУБ, а, ч. Велика діжка. Взяли вони шість кадовбів м’яса та шість кадовбів води, сів Котигорошко на грифа,— полетіли (Укр.. казки, 1951, 103); В кутку коло дверей стояв кадіб з капусти (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. кадіб — Кадіб, -доба и кадівб, -довба м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. Грин. III. 96. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. Грин. III. 539. Словник української мови Грінченка