кам'яниця
Мурований будинок <�будівля>, мурованиця, муровання; камениця.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кам'яниця — кам'яни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кам'яниця — див. дім Словник синонімів Вусика
- кам'яниця — [камйаниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- кам'яниця — -і, ж. 1》 Кам'яна будівля; мурований будинок. 2》 Лісова трав'яниста ягідна рослина родини розоцвітих; костяниця. 3》 збірн. Яскраво-червоні кислі ягоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кам'яниця — ка́м'яниця (ка́мениця) будинок (м, ср, ст): А у Львові тоді кам'яниці закривали о десятій вечора, і хто приходив пізніше, то мусив сторожеві платити двадцять – двадцять п'ять грошів, щоб відчинив браму. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кам'яниця — Камінна будова Словник застарілих та маловживаних слів
- кам'яниця — КАМ'ЯНИ́ЦЯ (лісова трав'яниста ягідна рослина родини розоцвітих), КОСТЯНИ́ЦЯ. Словник синонімів української мови
- кам'яниця — Будівля у середньовічному місті Європи, де суміщались функції житла з торговельною крамницею або ремісничою майстернею. Споруджувалася з каменю, чим і пояснюється назва. Архітектура і монументальне мистецтво
- кам'яниця — Кам'яниця, -ці ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. К. ЧР. СЗ. Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. АД. І. 211. Словник української мови Грінченка