карлючка

(на кінці ціпка) закарлюка, закрут; (загнутий ціпок) ковінька, карлюк; (на письмі) кривуля, закарлючка; (завада) заковика, притичина.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

карлючка — карлю́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири карлю́чки Орфографічний словник української мови
карлючка — див. кривий Словник синонімів Вусика
карлючка — -и, ж. 1》 Що-небудь криве, закручене, формою схоже на гачок. || Закручена лінія; завиток, розчерк у письмі. || перен., розм. Про зігнуту, скорчену постать. || перен., розм. Перешкода, перепона в чому-небудь; заковика. 2》 розм. Криво, негарно написана літера. 3》 Гачок, закрут (на кінці палиці). Великий тлумачний словник сучасної мови
карлючка — ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКА розм., ЗАКАРЛЮ́КА розм. Все там (у школі) було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М. Словник синонімів української мови
карлючка — Карлю́чка, -чки, -чці; -лю́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
карлючка — КАРЛЮ́ЧКА, и, ж. 1. Що-небудь криве, закручене, формою схоже на гачок. Ніс — корлючка, рот свинячий, Гиря вся в щетині; Ніжки курячі, собачий Хвіст, ріжки цапині (Г.-Арт., Байки.., 1958, 70); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
карлючка — Карлючка, -ки ж. ум. отъ карлюка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. І. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого. Словник української мови Грінченка