1. Словник синонімів Караванського

кобенити

Дуже лаяти <�сварити>, коренити, костити, батькувати, клясти; ШПЕТИТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобенити — кобени́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. кобенити — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  3. кобенити — -ню, -ниш, недок., перех., фам., рідко. Сильно сварити, лаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кобенити — КОБЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., кого, що і без прям. дод., фам., рідко. 1. Сильно сварити, лаяти. Кричав [Харон], буцімто навіжений, І кобенив народ хрещений (І. Котляревський). 2. Те саме, що кобени́тися... Словник української мови у 20 томах
  5. кобенити — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. кобенити — Кобени́ти, -беню́, -бе́ниш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кобенити — КОБЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех., фам., рідко. Сильно сварити, лаяти. Кричав [Харон], буцімто навіжений, І кобенив народ хрещений (Котл., І, 1952, 132). Словник української мови в 11 томах
  8. кобенити — Кобени́ти, -ню́, -ни́ш гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка