коректа

Значення в інших словниках

1. коректа — коре́кта іменник жіночого роду відбиток друкарського набору для виправляння помилок; коректура Орфографічний словник української мови
2. коректа — -и, ж. 1》 Відбиток друкарського набору для виправляння помилок. 2》 Те саме, що коректура 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коректа — Правка, див. поправка, помарка Словник чужослів Павло Штепа
4. коректа — КОРЕ́КТА, и, ж. 1. Відбиток друкарського набору для виправляння помилок. Прийшла інша робота для газети, потім треба було йти додому на обід, потім до друкарні по коректи (І. Франко); Сьогодні дістав звістку з редакції, що мені посилають сюди коректу (М. Словник української мови у 20 томах
5. коректа — Коре́кта, -ти; -ре́кти, -ре́кт коректу́ра = коре́кта, -ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. коректа — КОРЕ́КТА, и, ж. 1. Відбиток друкарського набору для виправляння помилок. Прийшла інша робота для газети, потім треба було йти додому на обід, потім до друкарні по коректи (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. коректа — Коре́кта, -ти и коректура, -ри ж. Корректура. Желех. Так потно видержена коректура, що цур йому. О. 1862. V. Шевч. 4. Словник української мови Грінченка