кортеж

ПОЧЕТ, ЕСКОРТ; (назирці за достойником) процесія, пор. ПОХІД.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кортеж — корте́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кортеж — див. ватага Словник синонімів Вусика
  3. кортеж — [кортеж] -жу, ор. -жеим, м. (ў) -ж'і, р. мн. -ж'іў Орфоепічний словник української мови
  4. кортеж — -у, ч. 1》 Упорядкований набір, скінченна послідовність будь-яких об'єктів. || мат. Скінченна послідовність елементів будь-якої множини. 2》 Урочиста процесія, виїзд. 3》 Група вершників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кортеж — Поїзд, див. кавалькада Словник чужослів Павло Штепа
  6. кортеж — КОРТЕ́Ж, у, ч. 1. Урочиста процесія, виїзд. До них прилаштувався піший сотник Заблудовський і собою завершував гоноровитий гетьманів кортеж (Іван Ле); На площу міста вступило близько трьох тисяч інків – уся верхівка імперії. Словник української мови у 20 томах
  7. кортеж — корте́ж (франц. cortege, від італ. corteggio – почет) 1. Урочиста процесія, виїзд. 2. Група вершників. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кортеж — ПОХІ́Д (організована група людей, що урочисто прямують кудись), ХІД, ПРОЦЕ́СІЯ, КОРТЕ́Ж книжн. Похід гучно-бучно проскакав через нижнє і середнє селище і звивистою дорогою пройшов на самий верх (П. Загребельний); Колись цією вулицею.. Словник синонімів української мови
  9. кортеж — КОРТЕ́Ж, у, ч. Урочистий похід, виїзд. До них прилаштувався піший сотник Заблудовський і собою завершував гоноровитий гетьманів кортеж (Ле, Наливайко, 1957, 338); Кортеж автомашин спинився біля огорожі собору (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах