купля

Значення в інших словниках

1. купля — ку́пля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. купля — -і, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що купівля. 2》 заст. Покупка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купля — КУ́ПЛЯ, і, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що купі́вля. Що дар, то дар, а що купля, то купля (прислів'я); Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі (Марко Вовчок); Треба, щоб купля була найвигіднішою (М. Стельмах). 2. заст. Покупка. Словник української мови у 20 томах
4. купля — ку́пля вул. широкий військовий ремінь (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. купля — КУПІ́ВЛЯ (придбання за гроші), КУПУВА́ННЯ, КУ́ПЛЯ розм., КУПНА́ діал. Скрізь аж кипить торгівля й купівля (І. Нечуй-Левицький); Цілий рік турботи та клопоти, купування та перепродування, сварка та згоди (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
6. купля — КУ́ПЛЯ, і, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що купі́вля. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі (Вовчок, І, 1955, 217); Дві сили на землі: .. Одна — це гніт і кров, це визиск і неволя, Продажа й купля це.. Словник української мови в 11 томах
7. купля — Купля, -лі ж. 1) Купля, покупка. Ні дар, ні купля. Ном. Купля руки пече, а продаж гріє. Ном. № 10493. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі. МВ. ІІ. 136. 2) Покупка, купленный предметъ. Ідіть подивіться на мою куплю. Волч. у. Словник української мови Грінченка