лісівник

Значення в інших словниках

1. лісівник — лісівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. лісівник — ЛІСІВНИК – ЛІСНИК – ЛІСНИЧИЙ Лісівник, -а. Фахівець з лісівництва. Лісник, -а. 1. Лісовий сторож. Дорога між дубів через містки з осики – За тиждень знову їх лаштують лісники (М.Руденко). 2. зрідка. Те саме, що лісівник. Лісничий, -ого. Службовець лісництва, а також особа, яка завідує ним. Літературне слововживання
3. лісівник — -а, ч. Фахівець із лісівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лісівник — ЛІСІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із лісівництва. Левко був лісівник завзятий Із підхерсонського села (М. Рильський); Дівчина сіла на купу соснового гілля, залишеного лісівниками... (В. Дрозд); Мій батько був лісівником і цілком фанатичним. Словник української мови у 20 томах
5. лісівник — ЛІСІВНИ́К (фахівець із лісівництва), ЛІСОВИ́К розм., ЛІСОВО́Д розм. рідше. Кардашеві натякнули, що рецензію писав відомий на Україні лісівник (С. Словник синонімів української мови
6. лісівник — ЛІСІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із лісівництва. Лісівник, висаджуючи молоді дерева, повинен передбачати, як вони будуть розвиватися (Наука.., 6, 1964, 40); Левко був лісівник завзятий Із підхерсонського села (Рильський, II, 1956, 251). Словник української мови в 11 томах