марудити

Значення в інших словниках

1. марудити — мару́дити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. марудити — див. баритися Словник синонімів Вусика
3. марудити — -джу, -диш, недок., розм. 1》 неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. 2》 перех. Те саме, що мучити; томити. 3》 неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. марудити — МАРУ́ДИТИ, джу, диш, недок., розм. 1. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. [Молодший римлянин:] Яка нудота! Скоріше б вирок той! Чого марудять? (Леся Українка); – Як часто поети мимохіть бувають нудаками та морочилами. – Але ж ти сам марудиш, Ігоре. Словник української мови у 20 томах
5. марудити — мару́дити скиглити, бути незадоволеним; не знати, чого хотіти, нудьгувати (ср, ст) ◊ мару́дити сві́том безцільно проводити час; нудьгувати, нудитися (Лучук) (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. марудити — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
7. марудити — Мару́дити, -джу, -диш; не мару́дь, -ру́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. марудити — МАРУ́ДИТИ, джу, диш, недок., розм. 1. неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. [Молодший римлянин:] Яка нудота! Скоріше б вирок той! Чого марудять? (Л. Укр., II, 1951, 513). 2. перех. Те саме, що му́чити; томити. Словник української мови в 11 томах