миршавий

(хто) слабосилий, хворобливий, нездалий, непоказний, незугарний, плохий, недолугий; (предмет) поганенький, жалюгідний, жм. затрушений; (волос) рідкий, облізлий, (- рослинність — ще) заниділий, кволий; миршавенький.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

миршавий — ми́ршавий прикметник Орфографічний словник української мови
миршавий — див. гидкий; низький; поганий; слабий Словник синонімів Вусика
миршавий — -а, -е. 1》 Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосильний, хворобливий (про людей і тварин). || Жалюгідний, слабенький, негарний (про волосся, частини тіла такої людини, тварини). || перен., зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
миршавий — МИ́РШАВИЙ, а, е, розм. 1. Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосилий, хворобливий (про людей і тварин). Словник української мови у 20 томах
миршавий — ЖАЛЮГІ́ДНИЙ (непривабливий, непоказний на вигляд), ЗЛИДЕ́ННИЙ, НУЖДЕ́ННИЙ, УБО́ГИЙ, МИ́РШАВИЙ, МІЗЕ́РНИЙ. Бова стояв перед ними зсутулений, змарнілий, жалюгідний (Д. Ткач); Трьох священиків приволокли на майдан. Словник синонімів української мови
миршавий — Ми́ршавий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
миршавий — МИ́РШАВИЙ, а, е. 1. Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосильний, хворобливий (про людей і тварин). Словник української мови в 11 томах
миршавий — Ми́ршавий, -а, -е Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Ном. № 5313. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Левиц. І. 143. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві. Левиц. І. Словник української мови Грінченка