монарх

Значення в інших словниках

1. монарх — мона́рх іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. монарх — [монарх] -ха, м. (на) -хов'і/-ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
3. монарх — -а, ч. Єдиновладний голова держави (король, цар, імператор і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. монарх — МОНА́РХ, а, ч. Єдиновладний глава держави (король, цар, імператор і т. ін.). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха (П. Кочура); * У порівн. Лілі командувала усім господарством Шартена, як некоронований монарх (В. Словник української мови у 20 томах
5. монарх — мона́рх (від грец. μόναρχος – самодержець) спадкоємний глава держави в монархії. Словник іншомовних слів Мельничука
6. монарх — МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн. Словник синонімів української мови
7. монарх — Мона́рх, -ха; -на́рхи, -хів; Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. монарх — МОНА́РХ, а, ч. Єдиновладний голова держави (король, цар, імператор і т. ін.). В період революції 1848— 1849 рр. не тільки європейські монархи, але й європейські буржуа вважали російське втручання єдиним порятунком проти пролетаріату... Словник української мови в 11 томах
9. монарх — Монарх, -ха, монарха, -хи м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Драг. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи. Чуб. ІІІ. 352. Словник української мови Грінченка