мор

Значення в інших словниках

1. мор — мор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. мор — див. смерть Словник синонімів Вусика
3. мор — -у, ч. Пошесна смерть; пошесть. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мор — МОР, у, ч. Пошесна смерть; пошесть. Мор, голод і війна – то страшні людоїди (Л. Боровиковський); За батьком пішли всі – мати, сестра, два брати. Всі вони померли, коли після лютої зими закотився до Остра мор (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
5. мор — мор: ●а мору на те́бе нема́ (лайка, проклін) ◊ мора́льний сос моралізування (ст): Вкротці після цього появилася в радикальній газеті новинка, в якій говорилося, що якийсь перський шах Куразан, їдучи до Америки, мав на кораблі чудесне об'явлення... Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. мор — мор (мур) епідемія, помір, чума, смертоносна пошесна хвороба Словник застарілих та маловживаних слів
7. Мор — (More) баронет Томас, св., 1478-1535, англ. державний діяч і політичний письменник; 1935 канонізований; гуманіст, один з гол. представників суспільно-політичного і філософського відродження, канцлер Генріха VIII, страчений через незгоду з ідеєю про зверхність англ. короля над Церквою; Утопія. Універсальний словник-енциклопедія
8. Мор — див. Мор, Томас Філософський енциклопедичний словник
9. мор — ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність)... Словник синонімів української мови
10. мор — МОР, у, ч. Пошесна смерть; пошесть. Мор, голод і війна-то страшні людоїди (Бор., Тв., 1957, 159); За батьком пішли всі — мати, сестра, два брати. Всі вони померли, коли після лютої зими закотився до Остра мор (Скл., Святослав, 1959, 70). Словник української мови в 11 томах