накриво

Значення в інших словниках

1. накриво — на́кри́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. накриво — присл., розм. 1》 Нерівно, криво. 2》 перен. Всупереч кому-, чому-небудь, проти когось, чогось; наперекір. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накриво — НА́КРИ́ВО, присл., розм. 1. Нерівно, криво. На нього дивилося щось таке страшне, така потвора, що він затулився від неї руками... Перекошений рот, гостре підборіддя, накриво закарлючений ніс, довбані дірки замість очей, вугласта голова (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
4. накриво — НАПЕРЕКІ́Р (усупереч бажанню кого-небудь), НАСУ́ПРОТИ розм.; НАВПАКИ́, ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК) розм., НА́КРИ́ВО розм., НА́СТОРЧ розм., ПОПЕРЕ́К розм. (перев. із сл. говорити, сказати і т. ін.); НА ЗЛО́ (щоб завдати кому-небудь неприємностей). Словник синонімів української мови
5. накриво — НАКРИ́ВО, присл., розм. 1, Нерівно, криво. 2. перен. Всупереч кому-, чому-небудь, проти когось, чогось; наперекір. Ніхто не зважиться накриво слово сказати Олексію Івановичу (Мирний, IV, 1955, 221); Роби все краще, швидше, легше за інших... Словник української мови в 11 томах
6. накриво — Накриво нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. ЗОЮР. І. 317. 2) говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, — вона зараз на цабе. Ном. № 2675. Словник української мови Грінченка