настромлювати

Значення в інших словниках

1. настромлювати — настро́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. настромлювати — див. колоти Словник синонімів Вусика
3. настромлювати — -юю, -юєш, недок., настромити, -ромлю, -ромиш; мн. настромлять; док., перех. 1》 Проткнувши, насаджувати на що-небудь. 2》 розм. Те саме, що накладати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настромлювати — НАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, НАСТРОМЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., НАСТРОМИ́ТИ, ромлю́, ро́миш; мн. настро́млять; док., що, кого. 1. Проткнувши, насаджувати на що-небудь. – Вареники! Вареники з сиром, з м'ясом і сливами!... Словник української мови у 20 томах
5. настромлювати — НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
6. настромлювати — НАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТРОМИ́ТИ, ромлю́, ро́миш; мн. настро́млять; док., перех. 1. Проткнувши, насаджувати на що-небудь. — Вареники! Вареники з сиром, з м’ясом і сливами!... Словник української мови в 11 томах
7. настромлювати — Настро́млювати, -млюю, -єш сов. в. настроми́ти, -млю́, -миш, гл. Натыкать, наткнуть, надѣвать, надѣть. Одинчика убили і настромили на віху його козацькую головку. Котл. Ен. V. 61. Словник української мови Грінченка