неважний

б. з., ненайкращий, поганенький, НЕЗДАЛИЙ, НЕВАЖЛИВИЙ; пр. НЕВАЖНО, погано, так собі, фр. не страшно <н. це не страшно>, і п. ф. від НЕВАЖНИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неважний — нева́жний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. неважний — Нева́жний. Нечинний, недійсний. Коли хто в шиньку винен вже щось за напої, а властитель шиньку дає ему дальше набор трунки, то такий довг неважний, і неможна єго перед Судом за той довг скаржити (См. Українська літературна мова на Буковині
  3. неважний — -а, -е, розм. Який не має доброї якості; поганий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неважний — Неістотний, незначний, неважливий, дрібний, маленький, уневажнений Словник чужослів Павло Штепа
  5. неважний — НЕВА́ЖНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що неважли́вий. Голова снує думки. Про що я думаю? Я думаю про щось чуже, стороннє, неважне, а проте тямлю, що я не забув свого горя (М. Коцюбинський). 2. Який не має доброї якості; поганий. Словник української мови у 20 томах
  6. неважний — ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. неважний — НЕВА́ЖНИЙ, а, е, розм. Який не має доброї якості; поганий. Була в театрі на новій п’єсі з артистичного життя (гарно грали, а п’єса неважна) (Л. Укр., V, 1956, 420); Хоч і неважна берданка, а все ж я з неї власноручно одинадцять фашистів поклав (Мокр., Сто.., 1961, 148). Словник української мови в 11 томах