недолугий

Значення в інших словниках

1. недолугий — недолу́гий прикметник Орфографічний словник української мови
2. недолугий — див. невмілий; поганий; слабий; хворий Словник синонімів Вусика
3. недолугий — -а, -е. 1》 Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2》 Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3》 Слабкий щодо сили свого впливу. || Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4》 Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недолугий — НЕДОЛУ́ГИЙ, а, е. 1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). Уляна ж, навпаки, швидше бігла з повним кошиком, згинаючи в три погибелі недолугу постать (Леся Українка); Щука справді була пудова. Словник української мови у 20 томах
5. недолугий — БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
6. недолугий — Недолу́гий, недолу́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. недолугий — НЕДОЛУ́ГИЙ, а, е. 1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). Уляна ж, навпаки, швидше бігла з повним кошиком, згинаючи в три погибелі недолугу постать (Л. Укр., III, 1952, 664); Щука справді була пудова. Словник української мови в 11 томах
8. недолугий — Недолугий, недолужний, -а, -е Безсильный, слабый, немощный. Перша мені туга — сама недолуга. Мет. 26. А которі старі-недолугі, то й навіки попропадали. н. п. Недолуга жінка. Вас. 209. Словник української мови Грінченка