незручний

(без вигод) невигідний, некомфортабельний, незатишний; (час) невідповідний, неслушний, непідходящий; (рух) незграбний, недоладний, невправний; (- мовчанку) обтяжливий; п! НІЯКОВИЙ; пр. НЕЗРУЧНО, (сидіти) мов на жаринах і п. ф.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незручний — незру́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незручний — [неизручнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. незручний — -а, -е. 1》 Погано пристосований для користування ним, перебування в ньому і т. ін.; позбавлений зручності. || Позбавлений звичності, природності (про позу, положення і т. ін.). 2》 Який робиться не тоді, коли треба, не відповідає ситуації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незручний — НЕЗРУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Погано пристосований для користування ним, перебування в ньому і т. ін.; невигідний. [Федон:] Антею! Заспівай епіталаму! (Антей спиняється, спускає руки і схиляє голову. Пауза). [Меценат:] Антею, що тобі? Чи ти недужий?... Словник української мови у 20 томах
  5. незручний — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. незручний — Незру́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. незручний — НЕЗРУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Погано пристосований для користування ним, перебування в ньому і т. ін.; позбавлений зручності. [Ф е д о н:] Антею! Заспівай епіталаму! (Антей спиняється, спускає руки і схиляє голову. Пауза). [Меценат:] Антею, що тобі? Чи ти недужий?... Словник української мови в 11 томах
  8. незручний — Незручний, -а, -е 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный. Словник української мови Грінченка