неповага

Непошана, неповажання, нешанобливість, с. зневага.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповага — непова́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неповага — -и, ж. Зневажливе, нечемне ставлення до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неповага — НЕПОВА́ГА, и, ж. Зневажливе, нечемне ставлення до кого-, чого-небудь. Чарка пішла навкруги стола. Яким не випив і тим показав очевидячки неповагу до гостей (І. Нечуй-Левицький); Він зроду ні в чому не міг терпіти неправди й неповаги до старших (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. неповага — ЗНЕВА́ГА (відсутність поваги), НЕПОВА́ГА, ПОГО́РДА, ПРЕЗИ́РСТВО підсил. Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги (О. Довженко); Такої неповаги до свого кумира Дьяконов не міг стерпіти (О. Словник синонімів української мови
  5. неповага — Непова́га, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неповага — НЕПОВА́ГА, и, ж. Зневажливе, нечемне ставлення до кого-, чого-небудь. Чарка пішла навкруги стола. Яким не випив і тим показав очевидячки неповагу до гостей (Н.-Лев., І, 1956, 191); Він зроду ні в чому не міг терпіти неправди й неповаги до старших (Стельмах, II, 1962, 361). Словник української мови в 11 томах
  7. неповага — Непова́га, -ги ж. Непочтеніе, неуваженіе. Словник української мови Грінченка