неподобний
(вчинок) ХАМСЬКИЙ, ганебний, обурливий, вартий <�гідний> осуду, НЕГІДНИЙ; (одяг) незугарний; П. безглуздий, нісенітний, нерозважливий, недоладний; (вираз) БЕЗСОРОМНИЙ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неподобний — неподо́бний прикметник неналежний, непристойний Орфографічний словник української мови
- неподобний — див. гидкий Словник синонімів Вусика
- неподобний — -а, -е. 1》 Який не відповідає певній ситуації, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до певного випадку. || Позбавлений здорового глузду; безглуздий, нерозумний. || у знач. ім. неподобне, -ного, с. Щось позбавлене здорового глузду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неподобний — НЕПОДО́БНИЙ, а, е. 1. Який не відповідає певній обстановці, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до певного випадку. Він, бідний сирота, козарлюга запеклий, там між панством тим пишним, тільки в якійсь химерній неподобній одежі... (М. Словник української мови у 20 томах
- неподобний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- неподобний — Неподо́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неподобний — НЕПОДО́БНИЙ, а, е. 1. Який не відповідає певній обстановці, виходить за норми прийнятої моралі, не підходить до певного випадку. Він, бідний сирота, козарлюга запеклий, там між панством тим пишним, тільки в якійсь химерній неподобній одежі… (Стар. Словник української мови в 11 томах
- неподобний — Неподобний, -а, -е 1) Несходный, непохожій. 2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». н. п. Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне! Лохв. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка