нерв
П. центр, ядро, мозок <н. нерв господарства>.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерв — нерв іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нерв — -а, ч. 1》 Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка управляє діяльністю організму. 2》 тільки мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нерв — НЕРВ, а, ч. 1. Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка керує діяльністю організму. Словник української мови у 20 томах
- нерв — би́ти по не́рвах кого, кому і без додатка. Своїми діями, словами виводити з рівноваги, дратувати. Навіщо ото Маруся грає такі крикливі речі! Не люблю я такого бренькоту та гуркоту. Б’ють тобі по нервах, неначе колуном! (І. Фразеологічний словник української мови
- нерв — Нерв, -ва; не́рви, -вів, -вам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нерв — НЕРВ, а, ч. 1. Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка управляє діяльністю організму. Словник української мови в 11 томах