нюня

Значення в інших словниках

1. нюня — ню́ня іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
2. нюня — див. плаксивий; слабодухий Словник синонімів Вусика
3. нюня — -і, ч. і ж., зневажл. Безхарактерна людина; плаксій. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нюня — Плакун, плакунка, плаксій, (вона) плаксійка, плаксуня, плаксуха, рюма, рюмса, скіглій, скіглячка, див. нитик Словник чужослів Павло Штепа
5. нюня — НЮ́НЯ, і, ч. і ж., зневажл. Безхарактерна людина; плаксій. Він говорив, і чорні брови мов налились йому від крові..: – Не козаки, а нюні ви! (В. Сосюра); – Сам жалій скільки хочеш і кого забагнеться, а себе – цур!... Словник української мови у 20 томах
6. нюня — розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси), зневажл. 1. Плакати. (Варка:) Ти чого слини розпустив, як баба Горпина, що пасе панських гиндичат! (І. Карпенко-Карий); (Василь:) Верни її, братіку! Покаюся, перед усім миром покаюся!.. Фразеологічний словник української мови
7. нюня — ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи. Словник синонімів української мови
8. нюня — НЮ́НЯ, і, ч. і ж., зневажл. Безхарактерна людина; плаксій. Він говорив, і чорні брови мов налились йому від крові..: — Не козаки, а нюні ви! (Сос., І, 1957, 443); — Сам жалій скільки хочеш і кого забагнеться, а себе — цур!... Словник української мови в 11 томах