нікчемніти

Значення в інших словниках

1. нікчемніти — нікче́мніти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. нікчемніти — -ію, -ієш, недок. Ставати, робитися нікчемним (у 1 знач.), занепадати, вироджуватися (про живі істоти). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нікчемніти — НІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш, недок. Втрачати кращі риси, властивості, якості, ставати, робитися нікчемним (у 1 знач.), занепадати, вироджуватися (про живі істоти). – Старі люди якось краще уміли зберігати свою силу .. Були здоровіші від нас, не нікчемніли в розкошах, як тепер настало (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
4. нікчемніти — ВИРО́ДЖУВАТИСЯ (втрачати кращі риси, властивості, якості), ЗАНЕПАДА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ДЕГРАДУВА́ТИ, НІКЧЕ́МНІТИ. — Док.: ви́родитися, занепа́сти, перероди́тися, деградува́ти, знікче́мніти. — Без праці людина деградує, вона вироджується (П. Словник синонімів української мови
5. нікчемніти — НІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати, робитися нікчемним (у 1 знач.), занепадати, вироджуватися (про живі істоти). — Старі люди якось краще уміли зберігати свою силу.. Були здоровіші від нас, не нікчемніли в розкошах, як тепер настало (Мирний, І, 1954, 182). Словник української мови в 11 томах
6. нікчемніти — Нікче́мніти, -нію, -єш гл. 1) Портиться, вырождаться, превращаться въ ничтожество. Забували Бога, нікчемніли в гріхах і роскошах. К. Грам. 72. 2) Оскудѣвать, бѣднѣть. Словник української мови Грінченка