об'єкт

Значення в інших словниках

1. об'єкт — (те, що стало засобом обговорення, дії) предмет. Словник синонімів Полюги
2. об'єкт — об'є́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. об'єкт — [обйект] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
4. об'єкт — -а, ч. 1》 філос. Пізнавана дійсність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї. 2》 чого і без додатка. Явище, предмет, особа, що на них спрямовано певну діяльність, увагу і т. ін. || Предмет наукового і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. об'єкт — Річ, див. предмет Словник чужослів Павло Штепа
6. об'єкт — ОБ'Є́КТ, а, ч. 1. філос. Те, що є предметом пізнання людини й існує поза її свідомістю; протилежне – суб'єкт. В результаті зрозуміння тих чи інших об'єктів у нас складаються певні поняття про них (з наук. літ.). 2. чого і без дод. Словник української мови у 20 томах
7. об'єкт — ОБ'ЄКТ (від лат. objectus — предмет) — 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну... Філософський енциклопедичний словник
8. об'єкт — ДОДА́ТОК грам., ОБ'Є́КТ. ОБ'ЄКТ чого і без додатка (те, на що спрямована певна діяльність, увага і т. ін.), ПРЕДМЕ́Т. Сьогодні Черниш стояв на горищі високого будинку і вів спостереження крізь маленьке духове вікно. Словник синонімів української мови
9. об'єкт — рос. объект установа, організація, підприємство та інші юридичні особи, засоби виробництва, елементи соціальної сфери тощо, в яких зосереджена або на які спрямована економічна діяльність. Так, економічними... Eкономічна енциклопедія